За сто літ. Матеріяли з громадського й літературного життя України XIX і початків XX століття. Книга шоста.pdf

(499098 KB) Pobierz
ІСТОРИЧНА
СЕКЦІЯ
ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ
АКАДЕМІЇ
НАУК
MÉMOIRES
DE
LA
SECTION
HISTORIQUE
DE
L’ACADÉMIE
DES
SCIENCES
D’UKRAINE,
jadis
Section
Historique
de
la
Société
Scientifique
Ukrainienne
à
Kiev,
vol.
XXXVIII,
sous
la
rédaction
de
M.
Hrushevsky,
Président
de
la
Section.
Sommaire
voir
la
page
331.
ЗА
CTO
ЛIT
МАТЕРІЯЛИ
З
ГРОМАДСЬКОГО
Й
ЛІТЕРАТУРНОГО
ЖИТТЯ
УКРАЇНИ
XIX
І
ПОЧАТКІВ
XX
СТОЛІТТЯ
ЗАХОДОМ
КОМІСІЇ
НОВІШОЇ
ІСТОРІЇ
УКРАЇНИ
ПІД
РЕДАКЦІЄЮ
акад.
МИХАЙЛА
ГРУШЕВСЬКОГО
КНИГА
ШОСТА
(Записок
колиш�½ьої
Історич�½ої
Секції
Украї�½ського
Наукового
Товариства
в
Київі
том
XXXVIII).
ДЕРЖАВНЕ
ВИДАВНИЦТВО
УКРАЇНИ
ХАРКІВ
—
1930
—КИЇВ
Бібліографіч�½ий
опис
цього
вида�½�½я
вміще�½о
в
„Літопису
Украї�½ського
Друку"
„Картковому
репертуарі"
та
і�½ших
покажчиках
Украї�½ської
К�½ижкової
Палати.
Дозволяється
випустити
в
світ.
Неодм.
секретар
Академії
Наук,
Акад.
О.
Корчак-Чепурківський
Київським
Окрліт
№
232.
Держтрест
„Київ
-
Друк“,
1-а
фото
-
літо
-
друкар�½я.
Сі�½�½ий
майда�½,
14.
Замовл.
№
399—303/4
арк.
Тир.
3000.
ДВА
НЕВІДОМІ
УКРАІНСКІ
АВТОРИ
H. Н.
Трубіци�½
у
к�½изі
„О
�½арод�½ой
поезій
въ
обществе�½�½омъ
и
литера­
тур�½омъ
обиходѣ
первой
трети
XIX
вѣка"
(1912
р.)
поміж
і�½ших
бібліогра­
фіч�½их
вказівок
�½а
�½арод�½ю
украї�½ську
поезію
в
старих
жур�½алах,
часом
дуже
�½евдалих,
зробив
од�½у
ці�½�½у
вказівку
�½а
два
украї�½ські
вірші,
що
їх
�½е
з�½ає
украї�½ська
бібліографія;
вміще�½о
їх
було
1816
року
в
„Духѣ
жур�½аловъ"
Яце�½кова.
В
ІХ-ій
части�½і,
при
3-ій
к�½ижці,
з
19
січ�½я,
�½а
окремім
аркушику
�½адрукова�½о
з
�½отами
оцього
вірша:
1.
Веселився
козаче�½ько,
Дай
�½е
огля�½увся;
Якъ
пора�½ила
серде�½ько
Дивчи�½а
Настуся!
Ой
серде�½ько
бьется
дуже,
Якъ
з
�½ею,
зійдуся,
А
для
тебе
той
байдуже,
Милая
Настуся!
2.
А
вжежъ
коли
ставъ
кохати,
Зроду
�½е
уймуся;
Дай
кохати
перестати
Не
мож�½о
Настуси;
Така
била,
гар�½а,
пов�½а,
Що
�½е
�½адивлюсь,
Чепур�½ая
и
мотор�½а,
Милая
Настуся!
3.
Чи
та�½цює
пидъ
скрипыци,
То
хоть
побожуся:
Не
ма
дивки,
молодыци,
Красче
якъ
Настуся!
Ябъ
хвалывъ
тебе
богацько,
Но
того
боюся:
Що
�½е
любишъ
ты,
козацькой
Похвальбы,
Настуся!
4.
Да
як
стоитъ
—
похваляти
Я
и
�½е
возьмуся:
Де
м�½ѣ
словъ
такихъ
узяти,
Щоб
хвалить
Н
а
с
т
у
с
ю?
Коли
жъ
будетъ
ты
за
м�½ою,
Як
я
полюблюся;
Моє
щастье
похвальбою
Буде
для
Настуси!
В
тій
же
IX
части�½і,
в
к�½ижці
6-ій,
з
9-го
лютого,
с.
68
вміще�½о
другого
украї�½ського
вірша
під
�½азвою
„Малороссійская
пѣс�½я".
Ой
горе
м�½ѣ,
горе!
Як
я
уродився,
Що
бривъ
черезъ
рѣчку,
да
и
�½еумився....
Бривъ
близко
щастья,
полюбивъ
дѣвчи�½у,
Но
щастья
�½ез�½авши,
уз�½ав
злу
кручи�½у!
Мой
врагъ
черезъ
рѣчку
�½ейшов,
�½евмивався,
А
моей
Нас
гуси
и
такъ
сподобався!
Кого
уже
злая
�½е
полюбитъ
доля,
Ниякая'
в
свѣтѣ
�½е
поможе
холя!
Не
жупа�½
черво�½ый,
�½е
чор�½ые
усы
Треба
для
моей
бѣля�½ки
Настуси:
Хто
ей
вподобится,
тей
богатъ
безъ
гроши
Беде
чепур�½е�½ькимъ,
ходь
бу
�½ехороши!
Чому
же
ты,
доля,
чому
ты
такая,
Бѣд�½ому
Козаку
придалася
злая?
Що
мавъ
въ
руцѣ
Щуку»
да
пустивъ
у
воду,
Ужежъ
тыей
щуки
�½е
поймаю
зроду!
Полюбивъ
дѣвчи�½у
дуже
сподибався
т).
Що
милой
Настуси
и
я
сподобався,
Сподивась!
—
дай
только;
Настуся
другого
Москаля
взлюбила,
мого
врага
злого;
Живижъ
зъимъ
щаслыво,
ты
довгіе
вѣки
А
Козакъ
поѣде
за
горы,
за
рѣки,
Тамъ
безъ
тебе
зги�½е,
там
буде
могила
Бѣд�½аго
Козака,
що
ты
загубила.
Обидва
вірші
підписа�½о
крипто�½імом
Г
-
мъ
Л-въ.
Так
�½е
оди�½
раз
підпи­
сувався
під
другими
творами
�½а
російській
мові
співробіт�½ик
„Духа
Жур�½алов"
Герасим
Луза�½о
в;
писав
ві�½
вірші
й
переваж�½о
байки.
То
був
час
роз­
цвіту
російської
байки
під
пером
Крилова,
Ізмайлова
та
Дмитріева.
Герасим
Луза�½ов
був свідомий
того,
що
ві�½
стоїть
з�½ач�½о
�½ижче
за
�½их,
і
висловив
це
в
байці
„Связка
полевыхъ
цвѣтовъ"
(„Каби�½етъ
Аспазіи",
1815
р.
к�½.
V,
с.
34).
Сільський
хлопчик
�½азбирав
букет
польових
квіток.
Проходила
'повз
його
па�½і
й
зауважила:
Возмож�½о
ль
рвать
цвѣты
такіе,
И
мелкіе
и
полевые!
И
связка
так
�½ехороша!
Никто
тебѣ,
мой
друг,
�½е
дастъ
за
�½ихъ
гроша,
J)
Сподівався.
Кто
ею
за�½иматься
ста�½ет,
Коль
къ
завтрему
увя�½етъ?
Судары�½я,
ребе�½окъ
тутъ
сказалъ:
Я
ихъ
безсмерт�½ыми
�½е
�½азывалъ.
4
Володимир
Да�½илов
Не
такъ,
какъ
Дмитріевъ,
разсказываю
воль�½о.
Но
славы
�½е ищу...
Коль
басе�½кой
моей
Подчасъ
развеселю
друзей.
Того
съ
ме�½я
доволь�½о.
Друзья
мои!
пора
перемѣ�½ить
�½азва�½ье,
Итакъ
я
сдѣлаю
приз�½а�½ье,
Что
басе�½ки
мои
суть
полевы
цвѣты.
В
�½ихъ
�½ѣтъ
Крылова
остроты,
Невеличка
літератур�½а
спадщи�½а,
що
її
залишив
по
собі
Герасим
Луза�½ов,
дає
дуже
мало
матеріялу
для
міркува�½ь
про
його
особу.
Коли
тільки
мож�½а
�½адавати
якогось
біографіч�½ого
з�½ачі�½�½я
лірич�½им
віршам
авторів,
то
у
вірші
„Молитва“
(„Дух
Жур�½алов“,
1816
р.)
Луза�½ов
малює
своє
життя
гір­
ким;
каже,
що
в
�½ім
були
лише:
Печали,
муче�½ья
И
горестей
д�½и,
—
і
що
з
�½ього
був
�½авіть
злочи�½ець.
До
речі
герої�½ю
двох
украї�½ських
віршів
Луза�½ова
—
Настусю,
згадується
ще
в
од�½ій
його
бас�½і
„Ог�½едышащая
и
маг�½ит�½ая
горы“,
що
закі�½чується
такими
рядками.
Кто
Насте�½ьки
моей
и
тише
и
скром�½ѣй,
О�½а
всѣхъ
прелестей
своихъ
сама
�½е
з�½аетъ;
Но
и
безъ
словъ
обворожаетъ!
И
безъ
иска�½ій
всѣхъ
милѣй!
Той
факт,
що це
йме�½�½я
так
повторюється,
можливо
свідчить
про
те,
що
во�½а
�½алежала
реаль�½ій
особі.
Вияс�½ити
хто
такий
був
Герасим
Луза�½ов
дуже
тяжко,
бо
�½емає
�½іяких
да�½их
для
такого
вияс�½е�½�½я.
Під
од�½им
віршем,
що
його
�½адрукова�½о
в
1815
р.
(„На
смерть
А.
Ф.
К...
в...
�½ьк...
�½ой“
в
„Каби�½еті
Аспазії“,
1815
р.
к�½.
3)
стоїть
дата
„Р
и
б
ц
ы“.
Під
такою
�½азвою
є
село
в
23
верстах
від
Прилук
�½а
ріці
Удаю.
Але
видимо
постій�½о
чи
при�½айм�½і
довгий
час
Луза�½ов
жив
в
Орлі,
бо
Орел
стоїть
і
під
бас�½ею,
що
її
�½адрукова�½о
в
1817
р.
(„Палат­
ская
справка"
—
„Дух
Жур�½алов“,
1817
рік,
№
XIX),
і
під
віршем
що
його
�½адрукова�½о
в
1823
р.
(„Въ
альбомъ
—
изъ
Байро�½а",
„Благо�½амѣре�½�½ый",
1823
р.
№
XV).
Є
підстави
гадати,
що
Герасим
Луза�½ов
походив
із
колиш�½ьої
Чер�½ігів­
ської
губер�½ії.
В
„Алфавит�½омъ
спискѣ
дворя�½скихъ
родовъ
Чер�½иговской
губ."
що
його
склав
Г.
А.
Милорадович,
в
групі
„вое�½�½аго
дворя�½ства,
пріобрѣ-
те�½�½ого
чи�½омъ
вое�½�½ой
службы"
з�½ачаться
й
Луза�½ови.
В
колиш�½ій
Чер�½ігів­
ській
губер�½ії
жив
і
і�½ший
Луза�½ов
—
Павел,
сучас�½ик
Герасима;
ві�½
писав
у
жур�½алі
„Ипокре�½а
или
утѣхи
любословія",
де
в
1799
році
ві�½
умістив
дві
прозаїч�½і
статейки
се�½тиме�½таль�½о
релігій�½ого
характера
та
два
вірші.
Під
�½ими
стоїть
„Глуховъ"
або
„Въ
Глуховѣ"
і
самі
�½азви
прозаїч�½их
статтів
свід­
чать
про
їх
чер�½ігівське
походже�½�½я.
Од�½а
з
�½их
має
заголовок
„Изображе�½іе
Верыги�½скаго
въ
Глуховѣ
храма"1),
Друга —
„Середи�½о
-
Будля�½ская
про­
гулка"
себ
-
то
йрогулька
в
околицях
містечка
Середи�½а
-
Буда
Новгород
-
Сіверського
повіту.
Мабуть
цей
Павел
Луза�½ов—той
самий
Павел
Іва�½ович
Луза�½ов,
про
якого
згадує
М.
О.
Максимович
у
примітках
до
„Малороссій­
скихъ
Пѣсе�½ъ“
1827 р.,
заз�½ачаючи,
що
той
дав
Максимовичу
чумацьку
піс�½ю:
У
полі
кри�½иче�½ька,
Холод�½а
водиче�½ька
..
Коли
літератур�½і
твори
Павла
Луза�½ова,
співробіт�½ика
„Ипокре�½ы",
ведуть
�½ас
у
Новгород
-
Сіверський
повіт,
стає
можливим
з�½айомство
з
�½им
Макси­
мовича,
що
скі�½чив
1819
року
Новгород
-
сіверську
гім�½азію
й
гостював
у
1825
році
в
серп�½і
місяці
в
Новгороді
-
Сіверськім;
є
також
досить
підстав
і
ототож�½ювати
обоїх
Павлів
Луза�½ових.
Але
цілком
�½е
мож�½а
вста�½овити,
чи
�½е
родичі
оті
Герасим
та
Павел
Луза�½ови,
бо
ми
�½е
з�½аємо,
як
Герасима
Лу­
за�½ова
звали
по
батькові.
Які
�½е
малі,
які
�½е
вбогі
біографіч�½і
відомості
про
Герасима
Луза�½ова,
але
�½і
від
чого
�½езалеж�½е,
самостій�½е
історич�½о
-
літера­
тур�½е
з�½ачі�½�½я
має
вже
самий
факт
появи
в
1816
році
його
двох
украї�½ських
віршів,
коли
відомий
і�½ве�½тар
украї�½ської
літератури
був
обмеже�½ий
од�½ою
1)
Вериги�½о
—
передмістя
Глухова.

Plik z chomika:

Inne pliki z tego folderu:

Inne foldery tego chomika:

Zgłoś jeśli naruszono regulamin