Історично-географічний збірник видає Комісія для складання Історично-Географічного Словника України. Том перший.pdf

(115992 KB) Pobierz
УКРАЇНСЬКА
АКАДЕМІЯ
НАУК
ЗБІРНИК
ІСТОРИЧНО-ФІЛОЛОГІЧНОГО
ВІДДІЛУ,
46
ІСТОРИЧНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ
ЗБІРНИК
видає
Комісія
для
склада�½�½я
Історич�½о-Географіч�½ого
Слов�½ика
Украї�½и
ТОМ
ПЕРШИЙ
За
редакцією директора
комісії
проф.
Олекса�½дра
ГРУШЕВСЬКОГО
У
КИЇВІ
З
друкар�½і
Украї�½ської
Академії
Наук
1927
[061(47.7)]
Дозволяється
випустити
в
світ.
Неодмі�½�½ий
Секретар
Академії
Наук,
акад.
Аг.
Кримський.
Київський
Окрліт,
232.
1927;
Зам.
486.
1200
прим.
ОЛ.
ГРУШЕВСЬКИЙ.
ЛУЦЬКЕ
МІЩАНСТВО
В
XVI
в.
Люстрації
замків
XV
XVI
в.
�½е
раз
постачали
дослід�½икам
ці�½�½і
вказівки
що-до
соціяль�½ого
життя
XV
-
XVI
в.
Перші
дослід�½ики
звер­
тали
увагу
�½а
ос�½ов�½ий
зміст
тих люстрацій,
їх
матеріял
за
для
характе­
ристики
ста�½у
погра�½ич�½ої лі�½ії,
її
оборо�½и,
забезпече�½�½я
замків.
Таку
ціль
має
відома
праця
проф.
Мих.
Серг.
Грушевського
„Юж�½о-русскіе
господарскіе
замки".
Піз�½іш
прийшла
черга
�½а
ті
побіж�½і
відомості
со­
ціяль�½ого
та
еко�½оміч�½ого
змісту,
що
їх
подають
люстрації.
Не кидаються
во�½и
в
вічі,
бо
і
люстрація
�½е
відводила
їм
першого
місця.
Голов�½е
завда�½�½я
люстрації
заз�½ачити
ста�½
замку,
його
артилерії,
запасів
�½а
ви­
падок
облоги,
засоби
�½аправи,
матеріяли
та
людей.
І
ось
тут,
вияс�½яючи,
хто
які
обов'язки
вико�½ував
або
перестав
безпідстав�½о
вико�½увати,
і
заз�½ачають
більш-ме�½ш
доклад�½о
риси
розподілу
�½аселе�½�½я,
групи,
їх
характер�½і
прикмети.
Перед
дослід�½иками
проходять
різ�½і
групи
�½асе­
ле�½�½я
різ�½их райо�½ів.
Другий
важ�½ий
розділ
люстрацій,
який
теж
багато
дає
за-для
вияс­
�½е�½�½я
соціяль�½их
умов,
це
різ�½і
скарги,
які
подавали
люстраторам.
Зміст
тих
скарг
різ�½ома�½іт�½ий:
адмі�½істрація
скаржиться
�½а
брак
матеріяль�½их
засобів,
що
багато
сіл
розда�½о
чи
так
розійшлось
по
земя�½ах
і
пере­
стало
вико�½увати
звичай�½і
обов'язки
�½а
замок,
а
через
те
і
адмі�½істрація
�½е
може
як
слід тримати
замок
у
добрім
ста�½і.
З
свого
боку
і
люд�½ість
місцева
теж
подавала
при
тому
свої
скарги.
В
ос�½ові
та-ж
сама
голов�½а
справа,
а
саме
добрий
ста�½
замку,
підтрима�½�½я
в
гар�½ім
оборо�½�½ім
ста�½і,
кому
як
коло
цього
дбати
і
що
перешкоджає
цьому,
чого
бракує,
чому
�½е
вистає
грошей
�½а
ці
справи.
Земя�½и
і
міща�½и
підкреслювали
свою
пов�½у
готов�½ість
усі
сили
вжити
за-для
�½аправи
та
підтрима�½�½я
замку,
але
заявляли
при
тім
про
своє
зубожі�½�½я
та
свої
кривди
й
шкоди.
Та­
ким
чи�½ом
вияс�½е�½�½я
умов
утрима�½�½я замку
в
добрім
ста�½і
приводили
до
перегляду
скарг
міща�½ства
та
земя�½ства
�½а
своє
життя,
свої
обо­
в’язки
та
�½а
ті
кривди,
що
їм
доводилось
пере�½осити,
ті
обстави�½и,
що
підривали
їх
добробут.
Так
люстрації
освітлюють
�½ам
ста�½
міща�½ства
та
земя�½ства,
їх
обов’язки
та
ті
тягарі,
що
стримували
їх
�½ормаль�½ий
еко�½оміч�½ий
про­
грес.
Во�½и
сумирують
у
коротких
словах,
правда
в
розумі�½�½ю
од�½ієї
лише
зацікавле�½ої
сторо�½и
цілі
справи,
що
містять
у
собі
числе�½�½і
докуме�½ти,
заяви,
скарги,
пояс�½е�½�½я,
розслідува�½�½я,
відповіді,
ріше�½�½я
в.
к�½язя.
Олекса�½дер
Грушевський
З
цього
погляду
цікаві
в�½есе�½і
до
луцьких
люстрацій
заяви
та
скарги
луцьких
міща�½.
Коли
порів�½яти
люстрації
луцькі
з
и�½шими,
ба­
чимо
ми
тут
деякі
�½ові
риси,
яких
бракує
в
и�½ших
Низку
люстрацій
закі�½чує:
�½адзвичай�½о
цікава
Луцька
люстрація
1660
р.,
до
якої
за�½есе�½о
скарги
міща�½ства
та
цехового
реміс�½ицтва.
Ті
труд�½ощі
та
�½евигоди,
�½а
які при�½есе�½і
скарги,
мають
свій
по­
чаток
ще
з
поперед�½ього
часу,
з
поперед�½іх
десятиліть.
І
Іри
�½агоді
ще
раз
повторе�½о
в
підсумува�½�½ю
ті
скарги,
що
їх
подава�½о
і
ра�½іш
люстрато-
рам,
та
і
мимо
люстраторів,
звичай�½им
шляхом.
Не
які-�½ебудь
спеціяль�½і
риси
з
піз�½іх
років
заз�½аче�½ої
люстрації,
це
риси
також
і
поперед�½ього
часу.
Гак
і
треба
розглядати,
маючи
�½а
увазі
поперед�½ю
добу
та
мі­
ща�½ське
життя
того
часу.
Луцьке
місто
було,
як
з�½аємо,
в
XIV
XVI
вв.
з�½ач�½ий
це�½тр
еко­
�½оміч�½ого
життя
та
торговель�½ий
осередок,
з�½аємо
луцький
ключ
та
луцькі
торговель�½і
з�½оси�½и
і
окремі
групи,
що
втяг�½уті
були
в
тодіш�½і
торговель�½і
справи.
Користуючись
з
такого
ста�½овища,
луцьке
міща�½ство
дуже
дбало
про
закріпле�½�½я
своїх
позицій
та
придба�½�½я
�½ових,
своєчас�½о
удавалось
за потвердже�½�½ями
дав�½іх
привилеїв
та
випрошувало
собі
�½ові
полегкості
від
звичай�½их
податків
та
обов’язків.
що
лежали
�½а
містах
та
перешкоджали
їх
дальшому
розвитку.
Магдебурзьким
правом
користалась
луцька
міща�½ська
громада
ще
з
доби
Ягайла,
який
прирів�½яв
устрій
цього
міста
до
устрою
голов�½их
міст,
як
Краків
та
Львів
(Лрх.
V,
І,
с.
І.).
Але
потім
були
роки
пев�½ого
за�½епаду
і
�½овий
лист
�½а
магдебурзьке
право
Луцькій
громаді
в.
к�½.
Олекса�½дра
�½е
згадує
поперед�½ього
�½ада�½�½я,
як
це
роблять
у
таких
ви­
падках
и�½ші
привилеї,
але
�½адає
�½іби
вперше.
Мотивува�½�½я
те-ж,
яке
могло
бути
і
в
першім
�½ада�½�½і:
поліпшити
ста�½
міста
та
збільшити
люд­
�½ість.
З
цією
метою
визволе�½о
місто
з-під
замкової
юрисдики,
і
підве­
де�½о під
юрисдику
своєї
адмі�½істрації.
Луцькій
торговлі
да�½о
ліпші
умови,
упорядкува�½�½я
ратуша,
річ�½і
ярмарки, воскобій�½я.
На
це
при­
з�½аче�½о
і
пев�½і
сталі
прибутки,
які
луцька
міща�½ська
громада
може
ви­
трачати
згід�½о
з
загаль�½ими
виріше�½�½ями.
У�½ормова�½о
участь
міща�½ств
і
в
оборо�½і
свого
міста
в
часи
�½ебезпеки
та
участь
у
грошових
зборах
загаль�½о-держав�½ого
характеру.
Дальші
привилеї
�½а
магдебурзьке
право
потверджують
поперед�½і
привилеї
та
заводять
їх
до
свого
тексту:
гак
утворюється
безперерв�½а
традиція
магдебурзького
права.
Заводячи
магдебурзьке
право,
це�½траль�½ий
уряд
мав
�½а
увазі
в�½ести
більше
порядку
в
міські
фі�½а�½си,
щоб
забезпечити
можливість
більших
зборів
з
міст,
чи
грошових
зборів,
чи
допомоги
військовим
з�½аряддям.
Великі
міста,
які-б
мали
більш
прибутків
завдяки
своїй
пошире�½ій
тор­
говлі,
особливо
заслуговували
заходів
та
турбот
коло
упорядкува�½�½я.
Це
все
потім
було-б
�½агородже�½о
більшими
зборами
з
міста.
З
цього
боку
луцька
справа
впов�½і
заслуговувала
уваги.
Луцька
торговля
чим-
дальш
�½абувала
більше
з�½ачі�½�½я,
підрізуючи
торговлю
сусід�½ього
Воло-
Луцьке
міща�½ство
в
XVI
в.
З
димира.
Сприятливі
умови
допомагали
луцькій
торговлі.
Тут
сходилися
та
перехрещувалися
шляхи
з
півд�½я
та
заходу.
З
півд�½я
�½а
луцькі
яр­
марки
приїжджали
півде�½�½і
та
схід�½і
купці.
Пригадаємо
соля�½иків,
які
привозили
сіль
з
півд�½я,
з
лима�½ів;
через
Кам’я�½ець
приїздили
волоські,
грецькі,
турецькі
купці,
�½аїздили
теж
кримські
караїми,
сурожці
купці
з
італійських
чор�½оморських
осередків
’)•
Це
ті
торговель�½і
утерті
сто­
су�½ки,
що
про
�½их
згадував
к�½.
Любарт
у
відомій
своїй
грамоті
про
склади
володимирський
та
луцький.
Участь
луцьких
купців
�½е
була
па­
сив�½а
в
цій
торговлі,
во�½и �½е
тільки
мали
діло
з
приїжджими
купцями,
але
й
сами
їздили
в
згада�½их
�½апрямах.
У
�½апрямі
пів�½іч�½ім
та
захід�½ім
торговель�½і
операції
розвивалися
та
поширювалися
через
Львів
з
Вроц-
лавом,
через
Одесько
з
Галичи�½ою
та
Підкарпаттям,
�½арешті,
з
Любли-
�½ом,
де
тоді
відбувались
загаль�½о-відомі
ярмарки.
Оці
луцькі
торговель�½і
з�½оси�½и
були
жваві,
хоч
було
висловле�½о
гадку,
що
луцьке
купецтво
�½е
виявило
досить
е�½ергії
в
обстоюва�½�½і
своїх
прав
і
�½е
впов�½і
використало
ті
можливості,
які
мало2)-
Крім
загаль�½ого
�½ада�½�½я
магдебурзького
права
в.
к�½язівський
уряд
був
готовий
підтримати
луцьке
купецтво
деякими
спеціяль�½ими
привиле-
ями
в
купецьких
справах.
Актив�½а
участь
у
торговлі
обіцяла
багато
і
збільше�½�½ю
такої
участи
сприяла
система
складів,
яка
втягала
місцеве
купецтво
в
торговлю
чужозем�½им
крамом.
Систематич�½о
проведе�½а
прак­
тика
спи�½яла-б
�½а
луцькім
ярмарку
заїжджих
купців,
армя�½и�½а,
Гречи�½а,
турка3),
і
дальше
продавати
ці
вивезе�½і
крами
по
містах
В.
К�½язівства
могли-б
лише
луцькі
купці.
Луцький
склад
іс�½ував
ще
до
к�½.
Любарта.
бо
цей
обіцяв
львівським
купцям
підтримувати
і
далі
вигід�½у
для
�½их
практику
володимирського
та
луцького
складів.
В
кі�½ці
XV
в.
цю
прак­
тику
теж
підтримували
та
пояс�½яли
про
це
московським
купцям,
щоб
во�½и
�½е
об’їжджали
мит
�½езвичай�½ими
шляхами
*)■
В
полови�½і
XVI
в.
вида�½о
потвердже�½�½я
�½а
луцький
склад,
щоб
чужі
заїжджі
купці
з
туре­
цької,
волоської
та
и�½ших
земель,
могли
продавати
лише
луцьким
куп­
цям,
а
�½ікому
и�½шому,
та
й
то
все
разом,
а
�½е
в
роздріб3).
Коли-б
провести
це
як
слід,
з�½ач�½о
збагатив-би
луцький
склад
місцеве
купецтво.
Треба
заз�½ачити
ще
мит�½і
привилеї
луцьких
купців.
У
звязку
з
великою
пожежею
прохали
собі
луцькі
міща�½и
полегкости,
і
в.
к�½язь
увіль�½ив
їх
від
мита
�½а
5
років
(1527.
Ак.
Ю.
3.
Р.
II,
с.
137).
Піз�½іш
лист
в.
к�½язя
з
р.
1552-го
увіль�½ив
луцьких
міща�½
від
плати
мита
в
Луцькім
повіті
та
по
всій
Воли�½і,
�½а
зразок
міща�½ства
київського
та
виле�½ського:
але
восков�½иче
та
соля�½иче
залише�½о,
як
бувало
ра�½іш
(Арх.
V.
І.
с.
23).
З
боку
місцевої
адмі�½істрації
старости�½ської
ці
визво­
ле�½�½я
�½е
завсіди
з�½аходили
уваж�½е
від�½оше�½�½я
і
в.
к�½язівській
влад
доводилось
потверджувати
увіль�½е�½�½я
та
пояс�½яти.
■)
'0
)
‘)
Гру
шевський
М.
Іст.
Укр.
Р.
VI,
с.
27.
Гру
шевський
М.
Іст.
Укр.
Р.
VI,
48.
On.
к�½. К.
Ц.
А.
2035.
Сбор�½
Р.
Ист.
Об.
т.
35,
с.
245
6.
■’)
Арх.
V,
І,
с.
24.
Zgłoś jeśli naruszono regulamin