Записки Історично-Філологічного Відділу Української академії наук. Кн. I.pdf

(115369 KB) Pobierz
ВИДАННЯ
УКРАЇНСЬКОЇ
АКАДЕМІЇ
НАУК.
К�½.
І.
ЗАПИСКИ
Історич�½о-Філологіч�½ого
Відділу
Украї�½ської
Академії
Наук.
Під
редакцією
Павла
Зайцева.
За
голов�½им
редагува�½�½ям Голови
Відділу
акад.
Д.
І.
Багалія.
An
1919.
L.
І.
BULLETINS
de
la
Section
historique-philologique
de
l'Académie
des
sciences
d'Oukraїne.
Rediqés
par
Paul
Zaïtzev.
Sous
la
redaction
générale
du
Président
de
la
Section
D.
Bahalïy.
K
И
Ї
B.
Печат�½я
Видав�½ичого
Товариства
„Друкарь".
І�½ститутська,
16.
1919.
Дозволяється
випустити
в
світ.
Неодмі�½�½ий
Секретар
Академії
академик
А.
Кримський.
ЧАСТИНА
НАУКОВА
Київська
Академія.
(З
�½агоди
ми�½улого
300-ліття
її
іст�½ува�½�½я).
Київська
Академія,
як
братська
школа,
ви�½икла
в
добу,
що
прийшла
слідом
за
великою
сутичкою
рома�½ських,
герма�½ських
та
слов’я�½ських
племе�½—спершу
�½авколо
чеського
гусситизму,
а
потім
�½авколо
реформи
Лютера.
Ця
суперечка
збудила
�½аціо�½аль�½і
та
релі­
гій�½і
і�½тереси
обох
сторі�½,
що
зустрілися
в
цій
боротьбі.
Передовими
борцями
за
свою
�½арод�½ість
та
віру
з
боку
слов'я�½
явились
чехи,
які
протестували
проти
папського
абсолютизму
в
спра­
вах
віри,
і
які
бажали
правити
службу
Божу
та
мати
текст
Святого
Письма
�½а
своїй
рід�½ій
чеській
мові.
А
з
Чехії
цей
�½аціо�½аль�½о.релі­
гій�½ий
рух
росповсюдився
й
по
и�½ших
слов’я�½ских
землях,
як
от
у
За­
хід�½ій
Русі
Та
в
Польщі.
Тут
ві�½
виявився,
з
од�½ого
беку,
в
перекладі
відомого
Пересоп�½ицького
єва�½гелія
�½а
украї�½ську
мову,
-
перекладі,
який
уявляє
з
себе
лише
тра�½скрипцію
з
чеської
мови,
а
з
другого—
в
польському
перекладі
Біблії
Вуйка
’).
Отож
�½а
цьому
ґру�½ті
пробудже�½�½я
�½аціо�½аль�½о-релігій�½ої
сві-
домости
й
ви�½икли
так
зва�½і
„Братські"
школи,
себ-то
школи
зас�½о­
ва�½і
церков�½ими
братствами
при
відомих
церквах
та
ма�½астирях
в
голов�½іших
містах
Правобереж�½ої
Вкраї�½и,
Литви
та
Білорусі,
як
от
школи
Львівська,
Виле�½ська,
Луцька,
Могилівська
(�½а
Д�½іпрі)
та
и�½ші.
Голов�½і
предмети
виклада�½�½я
в
цих
школах
були:
грецька
мова,
що
служила
ключем
до
схід�½о
віза�½тійського
письме�½ства,
граматика
слов’я�½о-руської
мови,
складе�½а
�½а
зразок
грецької
граматики,
як,
�½а­
приклад,
граматики
Мелетія
Смотрицького
1619
та
1629
рр.,
та
кате-
хизм
або
сповіда�½�½я
православ�½ої
віри,
автори
якого,
по
�½едосвідче-
�½ости,
�½е
раз
ухилялись
або
в
лютера�½ський,
або
в
католицький
бік.
В
деяких
братських
школах
викладались
�½авіть
початки
піїтики
та
реторики.
Були,
очевид�½о,
приклади
домаш�½ього
�½авча�½�½я
ю�½ацтва
діялектиці
та
богословію
по
творах
св.
Іоа�½�½а
Дамаски�½а,
які
за-для
цього
були
перекладе�½і
к�½язем
Курбським
�½а
руську
мову.
А
к�½язь
і)
Н.
Петрова:
Очерки
исторіи
украи�½ской
литературы
XVII
и
XVIII
в.в.
Київ.
1911,
стор.
9.
4
ЛКЛД.
М.
I.
ПЕТРОВ.
K.
К.
Острожський
заклав
у
своєму
родовому
г�½ізді
Острозі
Острож-
ську
Академію,
вищу
школу
для
�½авча�½�½я
мов
слов’я�½ської,
грецької
та
лати�½ської,
і
запросив
туди
вче�½их
людей
з
Греції
та
и�½ших
краї�½.
Голов�½у
увагу
в
цій
Академії
звер�½е�½о
було
�½а
грецьку
мову,
щоб
збага­
тити
руське
письме�½ство
перекладами
з
�½еї;
першим
ректором
Острож-
ської
Академії
було
поставле�½о
вче�½ого
грека
Кирила
Лукариса,
який
потім
був
патріархом
Ко�½ста�½ти�½опольським.
Таким
чи�½ом
Острож-
ська
Академія
мала
�½а
увазі
відродити
православ�½у
�½ауку
�½а
слов'я�½­
ських
та
грецьких
джерелах
та
підставах.
Во�½а
іст�½увала
до
1612
р.1).
Київо-Братська
школа
зас�½ова�½а
була
лише
в
1615
році,
піз�½іше
од
и�½ших
захід�½о-руських
шкіл
цього
типу,
а
через
те
во�½а
мала
змогу
зробити
деякі
змі�½и
й
поліпше�½�½я
в
шкіль�½ій
справі.
Разом
з
грець
кою
та
слов'я�½о-руською
мовами
во�½а
�½адавала
величез�½е
з�½ачі�½�½я
мові
лати�½ській,
як
з�½аряддю
освіти
в
захід�½о
європейському
дусі,
бо
й
освіче�½і
греки
того
часу,
які
керували
шкіль�½ою
справою
в
Захід�½ій
Русі,
теж
одержували
або
докі�½чували
свою
освіту
�½е
в
своїй
краї�½і,
але
�½а
заході
Европи.
Найбільше
скерував
в
бік
лати�½і
Київську
Брат­
ську
школу
Петро
Могила,
який
з
початку
був
архима�½дритом
Київо-
Печерським,
а
потім,
як
мітрополі
г
Київський,
прий�½яв
Київо-Братську
школу
під
свою
могут�½ю
охоро�½у2).
Ця
школа,
�½ерозрив�½о
зв'яза�½а
з
ім’ям
Петра
Могили,
іст�½ує
й
до
�½ашого
часу,
заз�½авши
за
свій
дов­
гий
вік
багато
змі�½
та
перетворів,
відповід�½о
яким
її
історія
може
бути
поділе�½а
�½а
такі
періоди:
1)
Період
іст�½ува�½�½я
Братської
Школи,
як
колегіума,
себ-то
серед�½ьої
учеб�½ої
уста�½ови,
з
виклада�½�½ям
�½аук
аж
до
філософії
включ�½о,—до
1689
р.
2)
Другий
період,
що
почи�½ається
з
1689
р.,
—
з
того
часу,
коли
богословіе
було
в
�½ій
введе�½о
в
курс
�½авча�½�½я
�½аук,
і
цим
во�½а
зробилась
вищою
духов�½ою
школою,
або
академією,
себ-то
чимсь
�½а
зразок
богословського
факультету.
3)
Тре­
тій
період
од
царюва�½�½я
Катери�½и
11,
яка,
ввівши
в
Росії
перей�½яту
з
Австро-Угорщи�½и
загаль�½у
сістему
�½арод�½ьої
освіти,
притягла
до
цієї
справи
також
Київську
Академію,
та
ввела
за-для
цього
в
коло
її
�½авча�½�½я
багато
світських
предметів,
які
викладались
в
�½арод�½іх
шко­
лах;
з
цього
боку
во�½а
звела
її
�½а
ступі�½ь
світської
гім�½азії.
4)
Четвертий
період
-од
перетворе�½�½я
Київської
Академії
в
1819
році
по
�½овому
статуту
академії,
якого
було
вида�½о
1810
р.,
продовжується
до
оста�½�½ього
часу.
Це
єсть
період
самостій�½ого
іст�½ува�½�½я
Київської
Академії,
як вищої
духов�½ої
учеб�½ої
уста�½ови,
паралель�½ої
у�½іверси­
тетам.
')
Там
же,
стор.
14,
15.
2)
Там
же.
crop.
19:
non.
„Исторія
Кіев.
Дух.
Ак.·
С.
Голубева.
Вип.
І-
Київ.
1886
р.
КИЇВСЬКА
АКАДЕМІЯ.
5
І.
Першу
підвали�½у
Київо-Брагській
школі
було
покладе�½о
в
1616
році
дворя�½кою
Галшкою
(£ле�½ою)
Гулевичів�½сю
Лозки�½ою,
яка
подарувала
свій
дім
та
обійстя
для
ма�½астиря,
що
мав
бути
ставропігією
патріарха
царьгородського,—для
школи
та
для
гости�½иці;
во�½а
зразу
ж
таки
увела
туди
свяще�½�½оі�½ока
Ісайю
Копи�½ського
та
и�½ших
трьох
че�½ців,
а
також
дитячу
школу.
Але,
здається,
Г'алшка
Гулевичів�½а
через
те
тільки
виставле�½а
тут
�½а
перший
пла�½,
що
во�½а
була
шляхтя�½кою,
а
це
більш
забезпечувало
її
маєток
од
грабува�½�½я
�½асиль�½иків:
по-за
�½ею
схова�½і
були
и�½ші
діячі.
В
кі�½ці
того
ж
таки
1615
року,
або,
при�½айм�½і,
в
початку
слідуючого
року,
біля
зас�½ова�½их
Галшкою
Гулевичів�½ою
Лозки�½ою
уста�½ов
з’являється
всесослов�½е
церков�½е
братство,
яке
згада�½і
уста�½ови
бере
під
свій
захист
та
охоро�½у,
влаштовує
в
домі
офір�½иці-
Благовіще�½ську
церкву
та
закладає
підвали�½у
�½овій
просто­
рій
церкві
Богоявле�½�½я
Господ�½я.
Незабаром
до
київських
братчиків
вписався
славет�½ий
запорожський
гетма�½
Петро
Ко�½ашевич
Сагай­
дач�½ий
з
усім
своїм
військом,
і
голов�½им
чи�½ом
�½а
його
кошти
з
1620
р.
роспочато
було
будову
„Богоявле�½ської"
церкви
Братського
ма­
�½астиря.
В
той
самий
час
єрусалімський
патріарх
Теофа�½,
який
прибув
у
Росію
збірати
милости�½і,
�½авідався
й
у
Київ
і
зупи�½ився
в
стра�½�½о-
приїм�½ому
домі
Братського
ма�½астиря.
Маючи
пов�½оваже�½�½я
від
ко�½-
ста�½ти�½опольского
патріарха,
патріарх
Теофа�½
від�½овив
украї�½ську
православ�½у
ієрархію,
яка
була
перерва�½а
у�½ією,
двох
з
�½овопостав-
ле�½их
ієрархів,
Борецького
та
Копи�½ського,
посвятив
у
Братській,
пев�½е.
Благовіще�½ській
церкві,
і
дав
Братському
ма�½астиреві
право
патріаршої
ставропігії,
поставивши
хреста
„при
церкви
святихъ
Бо­
гоявле�½ій",
�½а
якому
був
затвердже�½ий
престол
�½овозбудова�½ої
церкви.
В
1622
році
помер
гетьма�½
Сагайдач�½ий,
віддавши
перед
смертю
для
�½овотворимого
храму
великого
золоче�½ого
сріб�½ого
хреста,
обкладе­
�½ого 9-ю
камі�½цями
і,
по
стародав�½ім
свідоцтвам,
був
„погребе�½ъ
въ
мо�½астыри
братства
Кіевскаго",
або
„погребе�½ъ
при
церкви
школы
слове�½ское,
въ
мѣстѣ,
�½а
Подолѣ
чест�½о,
в
дому
братства
церков­
�½ого
“
Ни�½і
могила
гетьма�½а
Сагайдач�½ого
з�½аходиться
в
середи�½і
Богоявле�½ського
храму,
біля
його
півде�½�½ої
сті�½и,
а
по-за
цією
сті­
�½ою,
�½едалеко
від
півде�½�½о-захід�½ого
рогу
Богоявле�½ської
церкви,
по­
чи�½алась
первіст�½а
Благовіще�½ська
церква,
яка
в
півде�½�½о-захід�½ому
�½апрямку
простягалась
майже
до
самого
парад�½ого
входу
в
Академію
з
боку
базару.
В
1625
році
Богоявле�½ський
храм
з
приділами
Благо-
')
„Исторія
Кіев.
Дух.
Ак."
С.
Голубева.
Вип.
І.
К.
1886.
стор.
З
та
слід.

Plik z chomika:

Inne pliki z tego folderu:

Inne foldery tego chomika:

Zgłoś jeśli naruszono regulamin