Кирило та Методій в давньо-слов’янському письменстві. (Розвідка).pdf

(370730 KB) Pobierz
УКРАЇНСЬКА
АКАДЕМІЯ
НАУК
ЗБІРНИК
ІСТОРИЧНО-ФІЛОЛОГІЧНОГО
ВІДДІЛУ,
N8
78
Акад.
ПЕТРО
ЛАВРОВ
КИРИЛО
ТА
МЕТОДІЙ
В
ДАВНЬО-СЛОВ’ЯНСЬКОМУ
ПИСЬМЕНСТВІ
(РОЗВІДКА)
У
КИЇВІ
З
друкар�½і
Украї�½ської
Академії
Наук
1928
Бібліографіч�½ий
опис
та
шифри
для
бібліо­
теч�½их
каталогів
па
цю
к�½игу
вміще�½о
в
«Лі­
топису
Украї�½ського
Друку"
та
«Картковому
репертуарі"
Украї�½ської
К�½ижкової
Палати.
Дозволяється
випустити
в
світ.
Неодмі�½�½ий
Секретар
Академії
Наук,
акад.
Аі.
Кримський.
Київський
Окрліт
№
232,
1928.
Друкова�½о
12Э0
прим.
Зам.
№
1008.
ОД
АВТОРА.
К�½ига
„Кирило
та
Методій
у
дав�½ьо-слов’я�½ському
пись­
ме�½стві",
що
виходить
оце
між
люди
в
вида�½�½ях
Украї�½ської
Академії
Наук,
то
друга
полови�½а
моєї
праці.
В
першій
по­
лови�½і
вида�½о
ті,
що
збереглися
слов’я�½ською
мовою,
па­
м’ятки
про
те,
як
жили
й
діяли
слов’я�½ські
перво�½авчителі.
Це
вида�½�½я
виходить
у
світ
у
„Трудах
Славя�½ской
Комиссии"
при
Всесоюз�½ій
Академії
Наук.
У
�½ьому
зібра�½о
в
од�½у
к�½ижку
всі
ці,
багато
разів
видава�½і
пам’ятки.
Дозволяю
собі
висловити
Украї�½ській
Академії
Наук
та
її
Історич�½о-Філологіч�½ому
Відділові,
куди
я
вдавсь
був
ли­
стов�½о
до його
Голови,
Неодмі�½�½ого
Секретаря
Академії,
акад.
А.
Е.
Кримського,
щиру
подяку
за
те,
що
цій
моїй
к�½изі
приділе�½о
місце
в
од�½ому
з
її
вида�½�½ів.
Уважаю
за
любу
пови�½�½ість
щиро
подякувати
співробіт�½икові
Академії
Π.
Г.
Іва�½цеві
за
переклад
моєї
розвідки.
Про
те, які
почува�½�½я
викликало
в
ме�½і
те,
що
к�½ига
друкується
саме
в
Київі,
я
кажу
�½априкі�½ці
її.
У
КИЇВІ,
Лаврський
Культур�½о-Історич�½ий
Заповід�½ик
10
черв�½я
1928
р.
ВСТУП.
Солу�½ським
братам
Костя�½ти�½ові
філософові
та
архівпіскопові
Па�½·
�½о�½ському
й
Моравському
Методіеві
�½алежить
в
слов’я�½ській
історії
як-�½айпочес�½іше
місце.
Во�½и
дали
слов’я�½ам
письме�½а,
переклали
�½а
дав�½ю
слов’я�½ську
мову
„изыкъ
словѣ�½ьскъ“,
якою
за
їх�½іх
часів
гово­
рили
в
Солу�½ю
й
поблизьких
краях,
Святе
Письмо,
богослужбові
та
и�½ші
к�½ижки,
запровадили
цю
мову
до
церков�½ої
відправи,
поклали
початок
слов’я�½ській
Церкві
й
через
те
утворили
для
слов’я�½ства
за
тих
часів
виїмкове
ста�½овище.
Греки
через
батька,
годова�½ці
віза�½тійської
куль­
тури,
во�½и,
бувши
вирядже�½і
до
великої
Морави,
діяли
в
Мораві
та
Па�½�½о�½ії
і,
заховуючи
щіль�½і
звязки
з
Царгородом,
рів�½очас�½о
в
Римі
прихилили
�½а
свій
бік
�½айвищих
представ�½иків
Риму
тоді
ще
єди�½ої
�½еподіле�½ої-Церкви.
А
це
мало
�½е
аби-яку
вагу,
бо
їх�½я
діяль�½ість
од-
бувалася
�½е
серед
болгарських
слов’я�½
і
�½е
в
болгарській
державі
Бориса,
а
серед
слов’я�½
моравських
та
па�½�½о�½ських,
що
перші
з
�½их
що-до
мови
�½алежали
�½е
до
півде�½�½о-слов’я�½ської,
а
до
захід�½ьо-слов’я�½ської
групи.
Тим-то
те
виз�½ач�½е
письме�½ство,
що
початок
йому
поклали
були
сло­
в’я�½ські
перво�½авчителі,
розви�½улося
�½асамперед
саме-іме�½�½о
в
цих
слов’я�½.
Це
відразу
поширювало
сферу
його
впливу
�½е
тільки
свого
часу,
а
йза
�½айближчого
до
їх�½ього
життя
й
діяль�½ости
періоду.
Півде�½�½е
та
за­
хід�½е
слов’я�½ство
об’єд�½увалося
літератур�½ою
мовою.
Мова
тая,
бувши
в
ос�½ові
єди�½а,
�½абувала
місцевих
відмі�½
залеж�½о
від
того,
до
якої
краї�½и
й
племі�½�½ого
оточе�½�½я
діставалася.
1
коли-б
освіта
була
зали­
шилася
єди�½а
й
Церкви,
�½е
поділилися,
мова
ця
залишилася-б
довше
спіль�½ою
для
всіх
слов’я�½
мовою
та
й
міц�½іше
з’єд�½ала
поміж
собою
чисто-всі
>
слов’я�½ські
мови,
от
як
це
об’єд�½алося
трохи
згодом
�½аше
схід�½е
слов’я�½ство
з
півде�½�½им.
Та
й
так
як
во�½о
було,
протягом
корот­
шого
часу,
початкове
слов’я�½ське
письме�½ство,
мовою
своєю
півде�½�½о­
слов’я�½ське,
увібрало
в
себе
захід�½ьослов’я�½ський
струмок,
і
ві�½
подає
*
за
себе
звістку
в
пам’ятках,
що
йдуть
з
цієї
доби
й
�½айближчої
до
�½еї,
�½ехай-би
де
во�½и
поз’являлися.
Отож
через
історич�½і
умови,
що
так
склалися,
удяч�½а
пам’ять
про
великих
причи�½ців
слов’я�½ської
освіти
жила
та
й
живе
у
всіх
слов’я�½
по
всіх
краї�½ах
великого
слов’я�½ського
світу,
хоч-би
якої
долі
довелося
їм
заз�½авати,
од
глибокої
сивої
старови�½и
геть
аж
до
�½аших
д�½ів..
А
�½ай­
ближчого
до
життя
перво�½авчителів
часу
її
увіч�½е�½о
цілою
�½изкою
Акад.
П.
Лавро·.
1
2
Вступ
пам’яток:
їх�½іми
житіями,
доклад�½ими
та
короте�½ькими,
хваль�½ими
їм
словами,
одправами,
згадками
за
�½их
у
місяцесловах,
співами
у
літургій­
�½их
к�½ижках,
повіда�½�½ями
про
окремі
епізоди
з
їх�½ьої
діяль�½ости,
опо­
віда�½�½ям
про
�½их
у
літописах
та
хро�½ографах,
у
церков�½их
актах,
у
скла­
де�½их
про
�½их
леге�½дах,
у
житіях
їх�½іх
уч�½ів,
у
творах
перших
що-до
часу
письме�½�½иків.
Не
кажемо
вже
за
те,
що
створе�½ий
їх�½ьою
працею
переклад
Святого
Письма,
к�½ижок
богослужбових
та
и�½ших
творів
по­
чаткового
письме�½ства
ширивсь
серед
усього
слов’я�½ства.
І
тепер
цей
переклад
для
всіх
слов’я�½ських
�½ародів,
оскільки
ві�½
у
кого
зберігсь,
є
дорогоці�½�½а
спадщи�½а,
оскільки
де
�½епохит�½о
зберегають
сприймаючи
його
з
теплим
почуттям
переказ
сивої
старови�½и.
А
дав�½ю
церков�½о­
слов’я�½ську
мову
студіюють
у
школі
в
усіх
слов’я�½
�½е
тільки
в
тих,
де
�½ею
ще
й
досі
правлять
церков�½і
одправи,
ба
й
у
тих,
де
во�½и
лати�½ські
або
ріД�½ою
мовою,
і
в
оста�½�½іх
�½е
з
ме�½шою
любов’ю.
По
у�½іверситетах
цю
мову
вивчають,
як
ос�½ов�½у
дисциплі�½у
слов’я�½ського
мовоз�½авства,
�½е
тільки
в
слов’я�½,
а
й
�½а
цілому
Заході.
У
теоретич�½их
�½ад
цією
мо­
вою
студіях
захід�½і
вче�½і
беруть
участь,
�½е
ме�½шу,
�½іж
слов’я�½ські.
І
оста�½�½іми
часами,
коли
і�½терес
до
слов’я�½ства
�½а
Заході
жад�½ою
мірою
�½е
послабшав,
ба
�½авпаки
зріс,
показ�½е
місце
�½алежить
пита�½­
�½ям,
що
стосуються
до
початкового
слов’я�½ського
письме�½ства
в
цілому
їх
обсязі.
Різ�½ими
часами
поступі�½�½о
утворювалася
присвяче�½а
пам’яті
Ко­
стя�½ти�½а
та
Методів
література.
Найбільше
в
XIX
в.
відкрито
її
пам’ятки.
В
міру
того,
як
їх
з�½аходжува�½о,
пам’ятки
ці
видавали. Траплялися
й
спроби
видавати
їх
збірками.
Та
�½е
всі
во�½и
містили
цілком
усі,
котрі
збереглися,
тексти,
усі
списки
з
їх�½іми
варія�½тами.
Таке
вида�½�½я
аж
�½адто
потріб�½е.
Ми
його
приготували,
оскільки
ці
джерела
збереглися
в
слов’я�½оруському
письме�½стві
в
болгарських,
сербських,
московських
та
украї�½ських
списках.
Грецькі
і
лати�½ські
пам’ятки,
багато
разів
видава�½і,
до
�½ашого
ви­
да�½�½я
�½е
ввіходять.
Найважливіше
грецьке
Житіе
Климе�½та
Слове�½­
ського
�½а
щастя
вийшло
між
люди
в
к�½изі:
Матеріалы
для
исторіи
жиз�½и
и
дѣятель�½ости
уче�½иковъ
Кирилла
и
Меѳодія,
праця
Η.
Л.
Ту�½ицького,
вид.
Отд.
Рус.
яз.
и
слов.
Рос.
Акад.
Наукъ.
Сергіевъ
Посадъ
1918.
В
цьому
вида�½�½і
в
й
російський
переклад
Житія,
де
взято
�½а
увагу
всі
и�½ші
переклади.
А
серед
цих
перекладів
особливо
велику
вагу
мав
пе­
реказ
проф.
Муретова,
вміще�½ий
у
часоп.
Богословскій
Вѣст�½икъ.
На
жаль,
вида�½�½я
Ту�½ицького
�½е
пощастило
довести
до
краю.
У
другій
полови�½і
IX
в.
та
й
приймали
хреста.
Перші
діли»
�½айближче
до
Риму
та
болгарські
слов’я�½и
у
межах
слов’я�½ські
�½ароди
одкидалися
пога�½ства
�½авер�½улися
до
христія�½ства
ті,
котрі
си­
Царгорода.
З
півде�½�½их
слов’я�½
це
були
Віза�½тійської
Імперії
та
в
болгарському

Plik z chomika:

Inne pliki z tego folderu:

Inne foldery tego chomika:

Zgłoś jeśli naruszono regulamin