Історично-географічний збірник видає Комісія для складання Історично-Географічного Словника України. Том другий.pdf

(111039 KB) Pobierz
ВСЕУКРАЇНСЬКА
АКАДЕМІЯ
НАУК
ЗБІРНИК
ІСТОРИЧНО
ФІЛОЛОГІЧНОГО
ВІДДІЛУ,
46
b
ІСТОРИЧНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ
ЗБІРНИК
видає
Комісія
для
склада�½�½я
Історич�½о-
Географіч�½ого
Слов�½ика
Украї�½и
ТОМ
ДРУГИЙ
За
редакціею
директора
Комісії
проф.
Олекса�½дра
ГРУШЕВСЬКОГО
У
Київі—1928
ВСЕУКРАЇНСЬКА
АКАДЕМІЯ
НАУК
ЗБІРНИК
ІСТОРИЧНО-ФІЛОЛОГІЧНОГО
ВІДДІЛУ,
46b
ІСТОРИЧНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ
ЗБІРНИК
видає
Комісія
для
склада�½�½я
Історич�½о-Географіч�½ого
Слов�½ика
Украї�½и
ТОМ
ДРУГИЙ
За
редакцією
директора
Комісії
npoф.
Олекса�½дра
ГРУШЕВСЬКОГО
У
КИЇВІ
З
друкар�½і
Всеукраї�½ської
Академії
Наук
1928
Бібліографіч�½ий
опис
та
шифри
д�½я
бібліо­
теч�½их
каталогів
�½а
цю
к�½игу
вміще�½о
в
„Лі­
топису
Украї�½ського
Друку-
та
„Картковому
репертуарі-
Украї�½ської
К�½ижкової
Палати.
Дозволяється
випустити
в
світ.
Неодмі�½�½ий
Секретар
Академії
Наук,
акад.
Аг,
Кримський.
Київський
Окрліт
232,
1928.
Зам.
496
1200.
ОЛЕКСАНДЕР
ГРУШЕВСЬКИЙ.
ПИТАННЯ
ОБОРОНИ
ЗАМКІВ
В.
К�½.
ЛИТОВСЬКОГО
В
XVI
В.
Між
тими
справами,
що
викликали
глибоку
увагу
люд�½ости
В.
К�½я­
зівства
Литовського
та
завдавали
їй
багато
турбот,
треба
заз�½ачити
справу
оборо�½и.
Турбувала
во�½а
люд�½ість
�½е
тільки
�½а
самім
погра�½иччі,
але
в
звязку
з
проривами
татарських
заго�½ів
через
погра�½ич�½у
лі�½ію
турбувала
теж міста
і
далі
від
самої
погра�½ич�½о!’
лі�½ії.
Турбувала
во�½а
�½е
тільки
самих
адмі�½істраторів,
яким
доводилося
думати
про
„prochy,
ołowy,
straż,
szpiegi
przez
których
starostwo
to
jako
ukrainne
być
nie
może“
1),
про
великі
видатки
звяза�½і
з
оборо�½ою
та
про
�½едостачу
гро­
шей
�½а
це.
Але
разом
з
тим
турбувало
і
саму
люд�½ість,
примушуючи
її
спи�½ятись
�½а
дійс�½ім
ста�½і
оборо�½и,
приглядатись
до
її
добрих
та
лихих
сторі�½,
до
�½едоглядів
та
шукати
засобів
поправити
справу.
На
жаль,
ми
�½е
маємо
пев�½их
яс�½их
вказівок
про
такі
обговоре�½�½я,
як
люд�½ість
міста
та
волости
разом
обговорювала
деталі
системи
обо­
ро�½и,
як
зверталася
з
своїми
поправками
та
зауваже�½�½ями
до
город�½и­
чого
та
мостов�½ичого
з
початку,
коли
�½е
помагало
далі
до
підстаростого,
старости
і
�½арешті,
як
оста�½�½є,
з
важ�½ішими
скаргами
до
в.
к�½язівського
уряду.
Часом
доводилося
таїти
такі
обговоре�½�½я,
коли
во�½и
викликали
переслідува�½�½я
адмі�½істрації
та
треба
було
у�½икати
репресій
від
завзя­
тих
адмі�½істраторів.
В
таких
умовах
життя
по
деяких
містах
і
�½е мож�½а
чекати
зафіксова�½их
слідів
подіб�½их
�½арад
люд�½ости,
міща�½
та
волоща�½.
І
все-ж-таки
ми
з�½аходимо
відгуки
того,
як
було,
як
захоплювали
пита�½�½я
оборо�½и
колиш�½ю
люд�½ість
XVI
в.
і
як
во�½а
обдумувала
різ�½і
звяза�½і
з
тим
моме�½ти.
В
протоколах
ревізій,
де
заз�½ачали
ревізори
поруч
із
результатами
своїх
оглядів
часом
і
самий
хід
своїх
обговоре�½ь
з
представ�½иками
різ�½их
груп
люд�½ости,
зберігся
відгомі�½
того
захоп­
ле�½�½я,
з
яким
міща�½и
викладали
ревізорам
свої
турботи
та
жалі.
І
було
це
�½е
в
перший
раз;
видко,
що
�½е
раз
це
обговорювали,
вертаючись
з�½ову
і
з�½ову
до
тієї-ж
самої
справи,
підо
впливом
�½ебезпеки
та
турбот­
�½их
чуток,
підо
впливом
обуре�½�½я
від
�½есправедливих
ріше�½ь
місцевої
адмі�½істрації,
�½есправедливого
розподілу
обов’язків.
Не
раз
це
дума­
лось
і
передумувалось,
а
тепер
в
розмові
з
ревізорами
з�½ов
продума�½о
та
висловле�½о
від
іме�½и
пев�½их
груп
люд�½ости.
■)
Źr.
dz.,
V,
86.
Іст.-Гвогр.
зб.»
т.
II.
І
2
Олекса�½дер
Грушевський
Спіль�½і
загаль�½і
�½аради
люд�½ости
пев�½ої
території,
які
так
часто
бували
в
старі
часи,
в
XVI
в.
стають
рідші.
Загаль�½ий
�½апрям
соці-
яль�½ого
життя
В.
К�½яз.
Литовського
сприяв
розходже�½�½ю
окремих
вер­
стов
�½аселе�½�½я,
які
мають
тепер
свої
права
та
обов’язки
і
живуть
вже
відокремле�½о
од�½а
від
од�½ої.
Чим
далі,
тим
більше
забувається
дав�½я
традиція
спіль�½их
�½арад,
спіль�½их
обговоре�½ь
та
й
ме�½ше
вже
самих
справ,
які
од�½аково
всіх
захоплюють
та
турбують.
З
огляду
�½а
ці
змі�½и
в
від�½оси�½ах
між
окремими
верствами
спіль�½і
обговоре�½�½я
справи
обо­
ро�½и
�½абувають
особливого
з�½ачі�½�½я.
Кого
об’єд�½ували
оці
обговоре�½�½я
та
�½аради?
Проти
кого?
Справа
оборо�½и
лежала
�½а
люд�½ості
та
адмі�½істрації.
Люд�½ість
працювала
�½ад
укріпле�½�½ями
замку
та
міста,
адмі�½істрація
керувала
цією
працею
та
від
себе
давала
робіт�½иків
та
матеріяли,
гроші
�½а
ці
видатки
чи
з
скарбу
господарського
чи
з
прибутків
старости�½ських. Таким
чи�½ом
обговоре�½­
�½я
та
�½аради
в
справах
оборо�½и
могли
�½е
тільки
критикувати
дійс�½ий
ста�½
оборо�½и,
але
мали
кого
обви�½увачувати
за
такий
ста�½
оборо�½и,
тоб-то
місцеву адмі�½істрацію.
Розуміється,
і
адмі�½істрація
и�½оді
�½е
могла
випов�½ити
своєї
долі
обов’язків
що-до
оборо�½и
та
укріпле�½�½я,
бо
це�½­
траль�½ий
скарб
�½е
завсіди
своєчас�½о
давав
потріб�½і
грошові
засоби.
Треба
було
з�½ати
оці
склад�½і
та
заплута�½і
раху�½ки
місцевої
адмі�½іс­
трації
з
це�½траль�½им
скарбом,
щоб
вір�½о
уявити
прови�½и
адмі�½істрації
в
справі
укріпле�½ь
та
оборо�½и.
Коли
цього
�½е
було,
обви�½уваче�½�½я
деякі
могли
спадати
�½а
голову
місцевої
адмі�½істрації
замість
того,
щоб
спадати
�½а
голову
це�½траль�½ої
влади,
бо
й
місцева
люд�½ість
�½е
могла
розгля�½утись
в
деталях
справи.
Єд�½ість
і�½тересів
сполучала
разом
різ�½і
групи
люд�½ости.
Замкові
та
міські
укріпле�½�½я
забезпечували
�½е
тільки
міща�½,
але
й
тих,
хто
з
ближчої
околиці
�½а
випадок
�½ебезпеки
шукав-би
захисту
в
замку
та
місті.
Цих
всіх
людей
од�½аково
цікавив
ста�½
замкових
та
міських
ук­
ріпле�½ь,
якими
і
сами
во�½и
могли
скористатися
під
�½ещасливу
годи�½у.
Коли
доводилося
відсиджуватись
�½а
час
�½ебезпеки
та
при�½осити
з
собою
і
своє
май�½о,
цим
людям
справа
будови
і
ста�½
укріпле�½ь
були
яс�½і
і
близькі,
так
само
як
і
можливості
для
того,
щоб
відсиджуватись
(кри�½иця
та
и�½.).
Протоколи
ревізій
відбивають
відомості
з
різ�½их
сторі�½.
Пере­
довсім,
влас�½і
спостереже�½�½я
ревізора.
Ві�½
міг
легко
зауважити
голов�½і
риси ста�½у
замка,
те
що
кидалось
саме
в
вічі.
Ста�½
гори,
чи
стрімка,
чи
така,
що
�½а
�½еї
легко
під�½ятись,
приступ�½і,
�½ебезпеч�½і,
малозахище�½і
місця
це
все
мож�½а
було
зауважити,
�½авіть
оглядаючи
позверхово,
�½е
поглиблюючись
у
деталі.
Далі
велику
увагу
присвячували
засобам
обо­
ро�½и,
артилерії
та
артилерійським
з�½аряддям.
Потім,
провіа�½тські
запаси
�½а
випадок
облоги,
скільки
чого
заготовле�½о,
це
заз�½ачали
дуже
ста­
ра�½�½о.
Друге
джерело,
це
пояс�½і�½�½я
адмі�½істрації,
яка,
розуміється,
хо­
тіла
себе
виправдати
та
увіль�½ити
від
можливих
�½аріка�½ь
та
обви�½ува­
че�½ь
за
�½едогляди
та
упуще�½�½я
в
справах
оборо�½и
та
забезпече�½�½я
Zgłoś jeśli naruszono regulamin